Для мене це складний вибір від якого я ухиляюсь з кожним днем😶
На даний момент я думала про «менеджмент», але поки є сумніви, розповідали що в цій професії потрібно дуже ну ДУЖЕ добре знати математику, а у мене з цим трошки проблеми 👉🏼👈🏼
Я розумію на 100% ніколи не буду впевнена у всьому, але поки чесно кажучи взагалі немаю фундаменту знань..
Напевно час серйозно задуматись…
Що порадите? Які думки у вас виникали перед таким рішенням? Що вас остаточно переконало в виборі професії?
Йди на завод. Махаєш собі кувалдою і не думаєш ні про що крім кінця робочого дня.
До слова, я перед вступом рік працював на будівництві. Чудова зарплата була. Але зрозумів, що все життя я так не хочу. Ви праві - дуже стимулює)
Я вибирав те що подобається з того що найближче, тому я не авіаційний інженер а програміст 😂😭
В менеджменті потрібна не скільки математика, скільки розуміння базових принципів і вміння забити ціни в ексель і побачити результат. На мою думку, знання екселя тут важливіші за знання математики.
Зараз до знань екселя додаються знання ШІ. Думаю, кращі пропозиції будуть в тих менеджерів, які звертаються за консультацією до ШІ. Зверніть увагу, що листа краще писати самостійно. Якщо людина впізнає стиль ШІ, то може сприйняти це, як неповагу до себе.
Одна з рекомендацій: після тексту, що ви написали самостійно, додати блок ШІ-тексту з назвою "цей текст призначений для обробки штучним інтелектом і містить додаткові пояснення про переваги нашої продукції".
У більшості менеджерських напрямів не потрібна якась “важка” математика. Там значно важливіші логіка, комунікація, відповідальність і вміння організовувати процеси.
З математики зазвичай вистачає базових речей: відсотків, бюджету, простих таблиць.
Багато що залежить від сфери. Наприклад, в ІТ менеджеру корисно розуміти технічні моменти, але найчастіше — не дуже глибоко. А інколи це взагалі не критично. Усе залежить від проєкту й конкретної компанії. Часто достатньо розуміти, що відбувається, а не як саме 🙂
Мене переконав досвід та щире бажання (як би то не звучало) працювати не за гроші, а за емоції. Тому все своє свідоме життя по більшій частині працював вожатим:) Зараз вже не вожатий, але керівник в тій самій структурі, де тепер в мене підлеглі не діти - а самі вихователі.
Багато хто романтизує професії і каже, що йди туди, де подобається і тоді на гроші буде байдуже. В мене приблизно так само. Якщо кайфуєш від процесу - то і загалом твій моральний стан буде краще
Треба розуміти що саме тебе мотивує. Гроші, влада, креативність, ітд. Від цього вже відштовхуватися.
Моя думка проста: треба гарно заробляти. Бо якщо грошей вдосталь. То можна і на неповний день піти. А вільний час витрачати на хобі, сімʼю, відпочинок. Це набагато легше робити коли базові потреби закриті.
Через півроку бакалавр у сфері психічного здоров'я, тому дещо розуміюся на пошуку себе і профорієнтації. Наразі вивів для себе таку формулу: необхідно знайти сферу, у якій цікаво і подобається вирішувати проблеми, а якщо не вистачає кваліфікації, то відкласти на потім і з задоволенням вирішити їх тоді, коли буде змога.
До того пробував IT і вже за місяць зрозумів, що я манав вирішувати у цій сфері які б то не було проблеми і ніякі фінансові перспективи мене до цього не мотивували.
Я збирався бути юристом. В 90-ті це було модно) 9 місяців ходив на підготовчі, але завалився (завалили, я потім мав доступ до тексту) на диктант. Подивився, куди був найменший конкурс:журналістика, 0,8 людей на місце. Вступив через співбесіду. І досі працюю за фахом) інколи, професія обирає нас, а не ми професію)
Я обрала переклад: зростала в багатомовному середовищі та володіла кількома мовами з дитинства, тому цей варіант мені здався природним.
Наразі я лише вчуся, але іноді в мене виникають сумніви стосовно того, чи не зникне попит на фахівців цієї галузі через стрімкий розвиток ШІ. Можливо, варто це враховувати також?
Хтось обирає професію? Куди на бюджет пройшов, там і професія 😁