Я навіть не знаю, що сказати. Це було неймовірно, прикро, що я дочитала цю історію і тепер треба з нею прощатися. Вона викликала дуже багато почуттів і дуже різних. Напевно, тепер, це моя найулюбленіша книга. Кая викликає захоплення, вона сильна, розумна, вродлива. Вона пройшла через пекло, але не зламалася, а створила свій власний світ, у якому залишилася собою.

Далі жосткі СПОЙЛЕРИ Головні персонажі прописані логічно, ми розуміємо чому Тейт тоді покинув її, чому він не розпитав про синець, так, як це зробив Джампінг. Кая прекрасно розуміла що її вчинок є холодним і жорстоким, що її мають право ненавидіти за це і стратити, але вона розуміла що її жорстокість - норма, що це, як, до речі, ще задовго до фіналу згадувала авторка, те як працює світ, це не є поганим чи хорошим, це просто і є саме існування. Вона змогла всіх обдурити, навіть самого читача.

Це не єдиний раз коли авторка через описи природи натякала, що буде далі. Коли Кая прийняла те, що Тейт її покинув, було написано, як сокіл (не впевнепа, що саме сокіл) йде на полювання на блакитну сойку. Та і саме ім'я Чейз означає переслідувати або полювати.(chase) Думаю, якщо перечитувати, можно буде побачити багато подібних деталей.

Дуже тепер хочу купити собі човен, жити біля моря, подалі від людей.

Мені все ж таки хотілося прочитати додаткові історії (як то роблять з мангами) які є окремими від книги. Там би я з радістю прочитала як вона його вбила, як вона зустрічалася з Тейтом (після суду). Хотілося щоб в них все-таки були діти, але ну ладно, не вийшло і бог з ним.

Неприємно бачити персонажів старими, як вони помирають. Бо ну блін, це я теж постарію???😬😬😬😬 і помру???😬😬😬

Яка ваша думка про книгу? Що думаєте про Тейта? Що вас найбільше вразило? Що найбільше сподобалося і не сподобалося? Чого хотіли побачити, а що будо зайвим?

P.S. якщо книга взагалі не сподобалася, то не треба тоді взагалі це коментувати P.S. так, їхня різниця у віці спочатку сприймалася погано, але по-перше в ті часи це було нормою, а по-друге Тейт був хорошим, добрим до неї. Справді дбав про неї все своє життя. А те що вона померла першою, неначе подарунок долі, вона, після суду, вже ніколи не була сама...